Призабута справа / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 425–429.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1911. – Т. LVI. – Кн. XI. – С. 285–289.
Подається за першодруком.
Приводом до написання статті стали організаційні заходи Петербурзької академії наук щодо заснування Союзу слов’янських академій. Цей проект спонукав М. Грушевського до короткого висвітлення історії НТШ та змагань за надання йому офіційного статусу української академії наук за зразком і традицією європейських академій. Ідею створення Союзу слов’янських академій гаряче обговорювали вчені після її проголошення на Слов’янському конгресі в Софії 24– 27 червня 1910 р. Справа просувалася досить повільно через розбіжність під час погодження статуту Союзу та небажання ввійти до нього Празької та Краківської академій. З цими подіями пов’язане також звернення М. Грушевського до голови Українського парламентського клубу у Відні К. Левицького про заснування української академії, рукопис (автограф) якого зберігся серед листів ученого до свого учня І. Джиджори: “Відповідно до інформацій, уділених Вами голові нашого Товариства, пересилаємо матеріали про розвій і стан нашого Товариства як ранше меморіал в справі заснування чеської академії. Заразом вважаємо потрібним пояснити, що і в данім випадку, формально беручи, мало би місце не надання <нерозбірл.> і перетворення в Академію наук Тов[ариства] ім. Шевченка, а вилучення певних наукових функцій його і передачі субвенцій Академії. Бо фундація українська, котра лежить в основі Наук[ового] тов[ариства], мусить зістатись, <нерозбірл.> не може виключати членів звичайних і основателів, рівно ж не було вказанки обтяжити Академію ріжними культурними, а не науковими підприємствами, які веде Наук[ове] тов[ариство] Шевченка (друкарня, книгарні, числом три вже, Академічний дім); для того, як би правительство згодилося на наданнє титула, треба було б восени, мабуть, провести на загальних] зборах Товариства ім. Шевченка поділ його. [...] Але з огляду на се, як і за прикладом історії чеської, не було б бажаним, аби Тов[ариство] Шевченка яко таке від себе просило [підкреслення М. Грушевського. – С. П.] правительство, аби надало йому титул академії, ліпше, аби ініціатива вийшла від посольських кругів, як в справі чеської академії, тільки в данім разі не соймових, а мабуть ліпше парляме- нтарних” (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 265. – Арк. 32–32 зв.).
Проблема входження НТШ до Союзу слов’янських академій порушувалася в листуванні М. Грушевського з О. Шахматовим. Зокрема, в травні 1911 р. історик писав: “В газетах появилось известие, что Ваша Академия имеет заняться осуществлением Софийской резолюции относительно образования Союза славян- ских академій и ученых обществ. Правда ли это и если да, то кто будет вершить это дело? Для соблюдения Decoruma в таком случае нужно не упустить из виду, что наши ученые общества не были обойдены, раз организация будет исходить от Вашей Академии” (див.: Макаров В. І. Листування М. С. Грушевського й О. О. Шахматова // УІЖ. – 1996. – № 5. – С. 101–102). О. Шахматов 25 травня 1911 р. відповідав: “Мне стало досадно, когда я увидел из Вашого письма, что, поднимая вопрос о Союзе академий, наша Академия исполняет постановление Софийского съезда. Думаю, что это моя идея, действительно, мне она никем не внушаема (т.е. составленный проект). Надо бы считаться с разными академиями в Отделении. Я надеюсь, что коррективы внесут делегаты академий на предва- рительном совещании Союза славянских академий и ученых обществ. Будьте уверены, что я все время думал о дорогом мне, как русскому, Шевченковском обществе, как о члене Союза” (Там само. – С. 102).
Пригадати “призабуту справу” спонукала також висока оцінка діяльності Наукового товариства ім. Шевченка, яку висловив 26 вересня 1911 р. О. Шахматов в одному з листів: “[...] я от всей души приветствую мисль об Украинской Академии; буду мечтать, что при благоприятных обстоятельствах она из Львова будет перенесена в родную Украину. Очень прошу повторить, где надо мой отзыв о деятельности Вашого славного Товариства, где я пишу, что такой деятельности может позавидовать любая Академия” (див.: Макаров В. І. Листування М. С. Грушевського й О. О. Шахматова... – С. 103).
До питання про витоки національної академії наук М. Грушевський звертався також у своїй пізнішій ґрунтовній праці: Ювілей львівських “Записок” і постуляту Української Академії наук // Україна. – 1930. – Березень–квітень. – С. 3–8.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
